ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS Вниманию военных пенсионеров

Уважаемые военные пенсионеры, сколько будем размазывать сопли. Пора поступить по примеру пенсионеров МВД. Необходимо подать в один суд первой инстанции судебные более 10 исков на перерасчет пенсии в связи с увеличением денежного обеспечения ( за счет поднятия процентов премии ). Тогда Суд 1 инстанции обратится у Верховный суд и тот примет положительное решение аналогичное решению ВАС Украины ( делор № 756/11613/14-а , которое набрало юридической силы . Готов оказать содействие в подготовке материалов в суд.

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 19

22.08.2018 8:37 Сказочник

И в самом деле, деньги то есть, но не каждому. Пенсия в 800 тысяч — не выдумка https://www.radiosvoboda.org/a/news-tochno-prokuror-premiya/29445102.html !!!


15.09.2018 17:53 реалии

Вот это будет, а 800 тысяч = сказки https://www.facenews.ua/news/2018/422092/


30.09.2018 13:50 ?!!

На форуме ОРД за 21.02.2018 23:39 для информации выложено: Минимальные цены. Исковое заявление, а также подготовка других документов для представления в суде и участие в суде — 100$. По результату % от перерасчета, по договоренности, но не менее 100$. Видимо там и конкретику надо оговаривать?!


30.09.2018 14:19 вопросЧИК

Участие в суде оценено в 100 баксов, так это за одно судебное заседание? на протяжении длительного времени до окончательного и положительного решения или его исполнения и поступление выигранных денежек???


30.09.2018 14:48 !!

Ответиты на эти вопросы, скорее всего, следует искать на соседней ветке https://ord-ua.com/2018/02/20/vnimaniyu-voennyih-pensionerov-/


30.09.2018 16:26 пенсАТЕИСТ

Бытие определяет житие


5.10.2018 10:22 Пенсюк

Чем дальше в лес, тем толще партизаны. Сегодня пятое число, где пенсион? Или станок сломался, кончился туал папин, новым депутатам подъемные не выплатили, пропили наконец. Бензин уже 35-37 гривен, что дороже, чем в Европе. О, сына Ганапольского депутатом сделали))). И сына Радченко туда же.


5.10.2018 11:32 Пєнсюку

https://strana.ua/articles/analysis/164616-pochemu-hosudarstvu-vse-slozhnee-plat it-pensii-v-srok-i-zachem-v-ukraine-vspomnili-o-nakopitelnykh-pensijakh.html


6.10.2018 13:44 Пенсюк

ЗАПРОШЕННАЯ СТРАНИЦА НЕ НАЙДЕНА


6.10.2018 18:32 В.В.

Там была речь о том, что денег на повышение пенсий нет в 2019 году из-за выплат по долгам. Не поймешь кто врет или правительство или госказначейство. Такую инфу я уже не раз слышал. надо готовиться к тому, что пенсии будут задерживать. А как не задерживать, если сегодня базар быстро разбежался, когда приехала проверка из налоговой и это говорит о том, что 99% торгующих них. не платят по полной налоги в бюджет или держут реализаторов без оформления.


10.10.2018 14:25 спокойняк

В.В., задолженность в столице не выплачивается не только за прошлые годы (с мая 2016 по недоплате от 200 до 1000 грн.) и даже по решениям судов ( а также по пмк 649) в этом 2018 году,хотя обещается из месяца в месяц (уже начислено, но почемуто по перерасчету, а не в возмещение недоплат) и даже указывались конкретные даты, например, 8 сентября 2018 года, а теперь уже вновь безпричинно перенесено на ноябрь 2018. Так и дотянут “обыцянкамы” до выборов (кто досуществует)!!!


12.10.2018 14:59 Пенсионер

И кто-то еще борется. Самое время уже расслабиться и получать “удовольствие”. Просто руки опускаются.


13.10.2018 14:38 yfghfdktybt

Тут тема пенсионная, а по удовольствию выложено https://ord-ua.com/2017/01/08/pensii-voennyim-pensioneram-/?page=363


20.11.2018 14:45 28

Кто разъяснит, наведенное ниже решение ВСУ фактически подвело черту под намерениями военных пенсионеров отсудить правомощность выплаты не 50% перерасчета, а 100%, а также включения в расчет базовой суммы для перерасчета пенсии надбавок, премий и т.п. или ЕЩЕ ЕСТЬ ШАНСЫ ПРОДОЛЖАТЬ БОРЬБУ В СУДАХ? В данном случае история такова Окружной админсуд 25.04. 2018 поддержал иск пенсионера , Аппеляционный админсуд 19.09.2018 стал на сторону Военкомат и ПФ и отменил решение окружного.

УХВАЛА

22 жовтня 2018 року справа №804/2063/18

адміністративне провадження №К/9901/63792/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бучик А.Ю. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року

за позовом ОСОБА_2

до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2018 року ОСОБА_2 (далі також — скаржник, позивач) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року.

Як вбачається з оскаржуваного судового рішення та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є визнання незаконним рішення Дніпропетровського обласного військового комісаріату (далі також — відповідач1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі також — відповідач2) щодо відмови в оформленні довідки грошового утримання (станом на 01 березня 2018 року у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704); зобов’язання відповідача1 оформити довідку грошового утримання (станом на 01 березня 2018 року у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704); зобов’язання відповідача2 перерахувати та виплатити позивачеві у розмірі 100% пенсію з 01 березня 2018 року на підставі довідок відповідача1, сформованих у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704.

Згідно пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За правилами пункту 2 частини п’ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначена норма Кодексу узгоджується з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене у пункті 7 частини третьої статті 2 та частині першій статті 13 КАС України, а також частині першій статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію “суду права”, що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага з урахуванням того, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов’язковими для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні — це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз’яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав’язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов’язковим для всіх судів та суб’єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини п’ятої статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

Суд також звертає увагу на положення пункту 32 Копенгагенської Декларації, схваленої 12-13 квітня 2018 року у Комітеті міністрів Ради Європи, згідно з яким схвалюється суворе та послідовне застосування критеріїв стосовно прийнятності заяви у судовому процесі та в повному обсязі використання можливості оголосити заяву неприйнятною, якщо заявники не постраждали від значної шкоди.

Суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі “Golder v. the United Kingdom” від 21 лютого 1975 року № 4451/70, пункт 57 рішення у справі “Ashingdane v. the United Kingdom” від 28 травня 1985 року № 8225/78, пункт 37 рішення у справі “Guerin v. France” від 29 липня 1998 року № 25201/94, пункт 96 рішення у справі “Krombach v. France” від 13 лютого 2001 року № 29731/96, пункти 53, 55 рішення у справі “Воловік проти України” від 06 грудня 2007 року № 15123/03, пункт 27 рішення у справі “Пелевін проти України” від 20 травня 2010 року № 24402/02, пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України” від 21 грудня 2010 року № 45783/05, ухвала щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі “Скорик проти України”); такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення у справах “Osman v. The United Kingdom” від 28 жовтня 1998 року № 23452/94 та “Kreuz v. Poland” від 19 червня 2001 року № 28249/95); умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви; зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження у справах здійснюється судом після їх розгляд судом апеляційної інстанції (пункт 48 рішення у справі “Levages Prestations Services v. France” від 23 жовтня 1996 року № 21920/93 та рішення у справі “Brualla Gomez de la Torre v. Spain” від 19 грудня 1997 року № 26737/95).

При цьому Європейський суд з прав людини виходить з того, що право на справедливий судовий розгляд повинно тлумачитися з урахуванням одного з основоположних аспектів верховенства права, а саме принципу правової визначеності та дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення; відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункти 51, 52 рішення у справі “Ryabykh v. Russia” від 24 липня 2003 року № 52854/99, пункти 46, 47 рішення у справі “Устименко проти України” від 29 жовтня 2015 року № 32053/13).

Суд також враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження; скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу (частина “с” статті 7 Рекомендацій).

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п’ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником не наведені та не обґрунтовані у касаційній скарзі, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Аналогічна правова позиція стосовно віднесення даної категорії справ до справ незначної складності викладена Верховним Судом в ухвалах від 08 серпня 2018 року у справі № 815/356/18, 10 вересня 2018 року у справі № 825/1636/18 та від 25 вересня 2018 року у справі № 813/860/18.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконним рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді Я.О. Берназюк

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко


20.11.2018 18:15 Из другой ветки

ВСУ в своїй УВАЛІ, справа №825/1636/18, зіслався на Частину першу статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини п’ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У свою чергу, за змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п’ятої статті 328 КАС України. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.


21.11.2018 10:28 погоник

Уважаемый “собеседник” с “другой ветки”!!! А могут ли, по нашему законотворчеству, быть обжалованы Распоряжения ПФ и судРешения, основанные на несущестаующих законодательных нормах и если ДА, то на основании какого конкретно законодательного акта (ЗУ, КАСУ, статьи, ее пункта или части), кроме ст.55 Конституции Украины. Таким образом Распоряжением киевского тероргана ПФ было отказано в перерасчете пенсии в 2016 году, а апелляционный суд типа, не заметив этого (несмотря на наличие в деле официальных подтверждений Комитета Верховного Совета Украины о непринятии “выдумки” и МинЮстиции Украины об отсутствии регистрации “подобного творения”…) испрльзовал реквизиты похожего, аналогичное применение, которого в ткущем году (10.10.2018), ВСУ признано ОШИБОЧНЫМ. Более того, суд рассматривал дело по ЗУ “О госслужбе”?! Имеется по данному “ДЕЛУ” и ОТДЕЛЬНОЕ МНЕНИЕ одного из членов судколлегии. Но, естественно, никто “воостановлением законности не занимается, по формальной ссылке, рассмотрения дела в сокращенном порядке, где решение апелляционного суда есть окончательным?!


21.11.2018 17:58 28

Окрема думка щодо норм законодавства по розгляду пенсійних справ військових пенсіонерів у судах. 1). Неможливість розгляду справи в порядку касації у ВС України. Відповідно до пп3, п.6 Статті 12 КАС України «оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат …» є справами незначної складності. Це визначає перший суд ( окружний адміністративний), який в такому випадку приймає рішення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Такі справи в разі подання апеляції ще можуть розглядатися окружним апеляційним судом і ВСЕ, КРАПКА. Верховний суд лище у випадку якщо «суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково» (ст.. 322 КАС) може прийняти справу до розгляду в касаційному порядку. Але це фактично не реально у випадку з пенсійними справами. Отже щастя необхідно шукати в окружних адміністративному чи апеляційному судах, вище – не царська це справа , від футболять… 2). Любі посилання в позивній заяві на незаконність ПКМУ 103 -2018 є не коректними і судом до уваги не беруться, оскільки дана постанова вступила в силу і ніхто в судах не добився визнання окремих її пунктів протизаконними . 3). Щодо порядку перерахунку пенсії пенсіонери мають керуватися лише п.4 ст. 63, читай на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. , тобто Законом з грудня 2018р. запроваджено РУЧНЕ УПРАВЛІННЯ КАБМІНОМ. Такої ж думки й притримуються суди при розгляді пенсійних справ. Детальніше: В грудні 2016 р. ВР , Закон від 06.12.2016 № 1774-VIII, було внесено зміни в ч.4. ст. 63 пенсійного закону , а саме слова «або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.» замінили на «на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.» і частину четверта статті 63 була викладена в такій редакції: ” Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Це було зроблено для того щоб на законодавчому рівні юридично зробити різницю в порядку визначення суми заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій в разі її призначення пенсіі вперше та перерахунку особам в статусі пенсіонера. Більше цього КМУ вважає, що тепер Закон передбачає різні норми для осіб , які виходять на пенсію і діючих пенсіонерів, та і закріплені вони в різних статтях. Причому законодавець наділив КМУ правом встановлювати порядок перерахунку пенсії , на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. В підтвердження цього порівняйте зміст нової редакції п.4 ст. 63 і п.3 статті 43 « Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.» Виходячи з такої логіки п.18 ст43 «У разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.» теж ніякого відношення до діючих пенсіонерів немає.


21.11.2018 18:53 ТоТо

28-й! Погоником запитано чи є якісь версії оскарження рішень, у т.ч. і апеляційних, (що гарантовано КОНСТИТУЦІЄЮ без будь-яких обмежень або процесуальних умовностей), винесених застосуванням “НЕІСНУЮЧИХ, ВИГАДАНИХ, ПІДІГНАНИХ…”, тощо, законодавчих норм, що навіть Веховним Судом України визнано ПОМИЛКОВИМ, щоправда ЛИШЕ?!. За яким, будь-яке, “кінцеве” рішення оскарженню не підлягає, якщо його незаконність очевидна!!!


21.11.2018 19:04 28

103 ПКМ України конкретно не вказує на перерахунок пенсій з врахуванням не більше 70%. Тобто маємо шанси не зачіпаючи постанову відсудити свій % пенсії якщо він був більший за 70. Тут реальне затосування нової норми закону до позавчоращнього дня — порушення правила : Закон зворотньої сили не має.


21.11.2018 20:05 Ваша Рева

Читаю ваши испражнения и удивляюсь, как вас таких недалеких служить в армию брали? Или это вы с возрастом так потупели?

Никаких шансов вы не имеете? Если где-то чего-то мы не дописали чтобы вас лохов получше развести так допишем, если надо закон столетней давности изменить изменим. В чем проблемы? Ваша функция на данный момент меньше жрать и побыстрей на удобрения отправиться. А законы пусть вас не тревожат, они не для вас. Если бы не надо было иллюзию законности для наших евроамерианских хозяев поддерживать так мы бы их все уже давно бы выбросили.


Комментировать