ORD

Человек не терпит насилия!

Вы можете читать нас на следующих доменах:
ord-ua.info ord-ua.biz ord-ua.org

RSS В СУД по ВОЕННОЙ ПЕНСИИ

Создаю ветку ЧТО ДЕЛАТЬ для отстаивания прав военных пенсионеров, которые получили перерасчет по постанове кабинета министров №103 и лишились 1)90,80% 2)посчитали только календарные, без льготных 3)забрали надбавки (классность,секрет,особые условия,премии).Для поддержки и озвучки наших проблем выставил программку в новых лидерах, ПРОШУ ТУДА ЗАЙТИ И ОТДАТЬ ГОЛОС до 30 мая 2018 по адресу https://novilidery.com/lider/kian-sergii . Программка короткая, это сделано тактическим способом для того, что если дойду до чего то, чтоб сразу не обоср…сь. Такой способ, помимо площади, тоже эффективный и дорогой, но выступать за поднятые на 1 тыс.грн пенсию средств нет. Очень будут полезны ссылки на Ухвалы судов, где есть положительная динамика по этим вопросам.Добавляем сюда только нужное!Бред не по теме- в игнор! Боевой офицер https://novilidery.com/lider/kian-sergii адрес для писем [email protected]

Версия для печати

 

 

Комментировать

Комментарии - страница 44

19.01.2019 12:30 погоник

Тем кто еще раздумывает — краткий расклад по дулу 826/6755/17 (подробности можно освоить зайдя, например, на сайт Суд Власти = ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР СУДОВИХ РІШЕНЬ…) из которого и делайте выводы целесообразности судебных тяжб защиты КОНСТИТУЦИОННЫХ гарантий: УХВАЛА 14 січня 2019 року Київ справа №826/6755/17 адміністративне провадження №К/9901/69763/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача — Гімона М.М., суддів: Мороз Л.Л., Кравчука В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі № 826/6755/17 за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України, Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов’язати вчинити дії, — ВСТАНОВИВ: До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення та рішення апеляційного суду про перегляд цієї ухвали в апеляційному порядку. Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі — КАС України), у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Виходячи зі змісту наведеної процесуальної норми та положень статті 294 КАС України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового рішення не є ухвалою суду, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню. Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 294, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 у справі № 826/6755/17. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ……………………… ……………………… ……….. ……………. М.М. Гімон Л.Л. Мороз В.М. Кравчук , Судді Верховного Суду

№ рішення Форма судового рішення Дата ухвалення рішення Дата набрання законн ої сили Форма судочинства № судової справи Назва суду Суддя 67281234 Ухвала 19.06.2017 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 67527528 Ухвала 04.07.2017 04.07.2017 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 72473556 Ухвала 27.02.2018 27.02.2018 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 73517255 Ухвала 19.04.2018 19.04.2018 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 75628296 Ухвала 31.07.2018 31.07.2018 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 75927410 Ухвала 16.08.2018 16.08.2018 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 75927044 Рішення 16.08.2018 17.09.2018 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 76849395 Ухвала 01.10.2018 01.10.2018 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 77251489 Ухвала 16.10.2018 16.10.2018 Адміністративне 826/6755/17 Окружний адміністративний суд міста Києва Добрянська Я.І. 77762665 Ухвала 09.11.2018 09.11.2018 Адміністративне 826/6755/17 Шостий апеляційний адміністративний суд Федотов Ігор В’ячеславович 77760955 Ухвала 09.11.2018 09.11.2018 Адміністративне 826/6755/17 Шостий апеляційний адміністративний суд Федотов Ігор В’ячеславович 78190756 Постанова 27.11.2018 27.11.2018 Адміністративне 826/6755/17 Шостий апеляційний адміністративний суд Федотов Ігор В’ячеславович 78190829 Постанова 27.11.2018 27.11.2018 Адміністративне 826/6755/17 Шостий апеляційний адміністративний суд Федотов Ігор В’ячеславович 79207645 Ухвала 14.01.2019 14.01.2019 Адміністративне 826/6755/17 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду Гімон М.М.

До неодноразово запитаного 16 і 17 січня 2019 року, вкотре п р о ш у, згідно ст.20 Закону України “Про звернення громадян” НЕВІДКЛАДНО надати мені електронною поштою з розміщенням у Єдиному Реєстрі Судових Рішень (де запитане відсутнє станом на 11 годину 18.01.2019 року), інформацію з текстом УХВАЛИ у справі 826/6755/17, звісно з дотриманням вимог частини 7 статті 333 КАС України, зокрема, стосовно додатків, приєднаних до касаційної скарги, у кількості 169 аркушів, потрібних для прийняття власного подальшого рішення, згідно чинним правовим нормам!!!

Стаття 333. Відмова у відкритті касаційного провадження 1. Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: 1) касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню; 2) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв’язку з відмовою від раніше поданої касаційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; 3) є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; 4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними; 5) суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. 2. У справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. 3. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. 4. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження підписується всім складом суду та повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. 5. Незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, суб’єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання касаційної скарги суб’єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов’язки. 6. Питання про відмову у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. 7. Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подала касаційну скаргу. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.


19.01.2019 12:45 -----

Для полнейшего понятия сути приводится содержание статьи 321 КАС Украины ( на котору, кстати, коллегия ВСУ и ссылается. Но только усмотрев ч.2 и не восприняв ч.3:

Стаття 328. Право на касаційне оскарження

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. У разі відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.
19.01.2019 13:45 sabelnik

Понимаю ваше разочарование, но форумом здесь мы не поможем. Если будут предложения выступить где-то на мелкой телепередаче, я вам сообщю. Попробуйте в комитет ветеранов что-то написать.


19.01.2019 14:40 погоник ---

За понимание благодарствую. А насчет разочарования и перспектив “ТВящика”, то первого нет, как заранее предвиденного отсутствия, хотябы “правовой культуры”: второе, хотя это и приватно-конфиденциальная информация, но обще доступная как открыто размещенная на веб-порталах (сайтах) — можете использовать и третье, выложенные факты вызваны больше не материальной заинтерсованностью, а результат анализа юридическо-правовой направленности соблюдения КОНСТИТУЦИОННЫХ положений (ОСНОВНОГО ЗАКОНА — согласно ст.8 “прямої дії”. ИТОГ — до становления правового государства — не суетиться!!!


19.01.2019 15:01 капитан

Через суд можно отсудить всем военным пенсионерам (71%-90% денежного содержания) выиграш 100%.За особые условия службы,премия,секретность,то различные Окружные адмистративные суды,выносят разные решения,кому присуждают кому отказывают,зайдите на сайт Судова Влада України,там все есть.


19.01.2019 15:01 капитан

Через суд можно отсудить всем военным пенсионерам (71%-90% денежного содержания) выиграш 100%.За особые условия службы,премия,секретность,то различные Окружные адмистративные суды,выносят разные решения,кому присуждают кому отказывают,зайдите на сайт Судова Влада України,там все есть.


19.01.2019 16:02 .,

Кэп… про 71-90%%, а предшественник об отказе в вынесении дополнительного решения, что совершенно разное. Читайте внимательнее комМенты!!! И опять, почему одним присуждают (это каким таким), а иным нет (за какие грехи)?


19.01.2019 17:11 капитан

Уважаемые офицеры,прапорщики,сержанты; читайте номера дел-2540/2651/18,2540/2609/18,620/3314/18,620/3727/18.


19.01.2019 17:41 В.В.

в фейсбуке Верховного суда есть такая инфа Верховний Суд 16 января в 11:28 · 4 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розгляне як зразкову типову справу за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Суть спору полягає в тому, що позивач просить визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 83 % до 70 % сум грошового забезпечення з 1 січня 2018 року та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок і виплату призначеної пенсії в основному розмірі 83 % сум грошового забезпечення з 1 січня 2018 року відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням проведених виплат.

Своє звернення до суду позивач обґрунтовує тим, що при перерахунку пенсії застосовано редакцію ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, чинну на момент здійснення перерахунку, внаслідок чого обчислення пенсії відбулося з урахуванням відсоткового значення грошового забезпечення 70 % замість 83 %, які були визначені при призначенні пенсії.

Доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової обґрунтовано необхідністю ухвалення зразкового рішення для формування єдиної судової практики вирішення цієї категорії спорів, оскільки в провадженні адміністративних судів перебувають справи за аналогічними позовами, у яких відповідачем є один і той самий суб’єкт владних повноважень, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права та у яких позивачами заявлені ідентичні вимоги.

Верховний Суд вирішує зразкові справи за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п’яти суддів (ч. 5 ст.290 КАС України). Справа розглядатиметься без виклику сторін.

Звертаємо увагу, що суди мають враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (ч. 3 ст. 291 КАС України).

Ухвала про відкриття провадження у зразковій справі від 10 січня 2019 року у справі № Пз/9901/58/18 (№ 240/5401/18) - https://supreme.court.gov.ua/…/zra…/zs_9901_58_18_10_01_2019.


19.01.2019 17:46 капитан

Для ВВ,все верно!


19.01.2019 19:53 прозорість

Результат передбачуваний, як, наприклад, у зразковй Чернігівській справі 750/5022/16-а або, взагалі, подібно раніше наведеній 826/6755/17, щоправда, яка стосується іншого питання = відмови винесення додаткового рішення =, але висвітлює реальну дійсність.


20.01.2019 11:00 братОК

Браточки! Ухвала про відкриття провадження у зразковій справі від 10 січня 2019 року у справі № Пз/9901/58/18 (№ 240/5401/18) — https://supreme.court.gov.ua/…/zra…/zs_9901_58_18_10_01_2019 = означаэ тільк, як-то говориться ОСВОЄННЯ КОШТІВ, тобто аби не повертати субовий збір, тощо. Не тіште себе оманами!!!


20.01.2019 20:18 запитувач

Точно “освоєння коштів” пенсіонерів. і не один раз = первинний позов, далі апеляція і касація потребують сплату судового збору за відновлення порушених прав, а винуватець, на цей час звільняється від такого “побору”. Чи не випадково і куди, чи кому, ці кошти потрапляють (адже сам фон “пустий”?! А хто може перелічити (кількісно або у відсотковому співвідношення) позивачів, котрим повернуті законодавчо передбачені кошти? Тож чи не свідомо-системне таке “викачування грошей”?


21.01.2019 0:44 vk

Всем доброго времени суток! Возможно кто знает, просьба подсказать: хочу обратиться в административный суд по вопросу перерасчета мне пенсии из расчета 90%. Для обращения в суд установлен 6-месячный срок. С какого момента считается этот срок – момента подачи заявления в Пенсионный фонд или с какого-то другого момента или может для таких судебных исков срока нет? Или уже поздно обращаться в суд?


21.01.2019 9:09 Михайло

Для VK і решти колег Складав для себе, ще не подавав, але я старався, як студент-юрист. Користуйтеся на здоров’я. Додайте зі збільшеним розміром заголовку в кінці позову. А позов мабуть зупинять до вирішення по зразковій справі (читайте вище). Успіхів! Стосовно застосування судом положень ч. 1 ст. 122 КАС України щодо пропущених строків звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Положення ч. 2 ст.122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, що зокрема слід розуміти як спрямованість на створення ситуації упевненості для суб’єкта владних повноважень, як відповідача по справі, стосовно розуміння відсутності у позивача бажання звертатись з відповідним позовом, у тому числі, захищати свої майнові права. Стосовно майнових прав позивача та обов’язку відповідача у зазначеній категорії адміністративних справ забезпечувати їх реалізацію шляхом здійснення відповідних виплат, це означає також відсутність обов’язку резервувати певну частину коштів за період більше 6 місяців, що, в першу чергу, виправдано та зумовлено специфікою формування та використання коштів державних та місцевих бюджетів, а також інших фондів, якими розпоряджається суб’єкт владних повноважень. У разі, якщо пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування як пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), то в такому випадку я вимушений прохати суд за необхідне для забезпечення розгляду цих спірних правовідносин передбачити необхідність застосовування частини першої статті 122 КАС України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб”. У статтях 1, 3 та 8 Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України статтею 46 також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтями 22 та 64 Конституції України передбачено, що право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України. Відповідно до статті 46 Закону України №1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Частинами другою та третьою статті 51 Закону України №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Те ж саме передбачено і частиною другою статті 87 Закону України №1788 “Про пенсійне забезпечення”: Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Із зазначеного вбачається, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України чи /або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсій чинного законодавства про пенсійне забезпечення, то застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, має наслідком неможливість реалізувати передбачене частиною другою статті 46 Закону України №1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком. З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі положення частини першої статті122 КАС України з врахуванням вимог положень частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ та частини другої статті 46 Закону України №1058-IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, статті 87 Закону України №1788 “Про пенсійне забезпечення” та частини третьої статті 51 Закону України №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” можна зробити висновок, про те, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов’язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17. У зв’язку з наведеним вище прошу суд не застосовувати вимог положення статті 122 КАС України в частині щодо пропущених строків звернення до адміністративного суду.


21.01.2019 10:42 Пенсии платить нечем

” людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні” — аж сльоза покотилася солона по щоці ветерана.


21.01.2019 16:56 капитан

Подавать в Окружной административный суд по месту регистрации,исковое заявление за 71%-90% денежного содержания,можно в любое время 6-месячный срок не ограничен,это грубейшее нарушение Пенсионного Фонда Украины,не имеет срока давности.Но если кто надумал судиться,начинайте судиться Закон на вашей стороне,выиграш в суде 100%,чем быстрее вы отсудитесь тем быстрее будете получать свои кровные проценты 71%-90%.Я уже отсудился и получаю 90% денежного содержания,со дня вступления решения суда в законную силу с 30 августа 2018 года,задолженность с 01 января 2018 года,по 29 августа 2018 года,не выплачена,будет выплачена позже по ПКМУ №649 от 22.08.2018 года,(Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду)Офіційне опублікування;Урядовий кур”єр №159,від 28.08.2018 р.Дата набрання чинності:28.08.2018 р.Також задля забезпечення погашення такої заборгованності Кабмін збільшив видаткову частину бюджету ПФУ більш ніж на 7 млрд.грн.Вот такой расклад другого не будет.Судитесь Закон о 71%-90% на вашей стороне.Всего вам доброго.Успехов и удачи.


22.01.2019 8:43 0151

А почему в Окружной (да еще перед выборной кампанией), а не в свой районный общей юрисдикции — он же даже ближе расположением?


22.01.2019 8:49 Андрій

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2018 року № 826/3858/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

суддів Літвінової А.В., Мазур А.С.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1;

представника відповідача Новіцької Л.О.;

третьої особи ОСОБА_3;

третьої особи ОСОБА_4;

третьої особи ОСОБА_5;

представника третьої особи ОСОБА_5 ОСОБА_6;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору — ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3,

про визнання постанови протиправною та нечинною в частині,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) (далі — позивач) із позовною заявою до Кабінету Міністрів України (адреса: 01008, м. Київ, вул. Грушевського,12/2), в якій просить суд:

визнати пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби. Та деяких інших осіб» протиправними та не чинними.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що спірна постанова не відповідає Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, оскільки нею не враховано усіх складових грошового забезпечення, передбачених частиною третьою статті 43 Закону, застосовано дію Закону у зворотній дії у часі, встановлено поетапність виплати підвищення до пенсії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2018 відкрито загальне провадження у справі та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши на те, що спірні пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і Додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити задоволенні позовних вимог, з огляду на їх безпідставність.

Треті особи та їх представники у судовому засіданні підтримали позовні вимоги позивача, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третіх осіб та їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2005 року Наказом Заступника Міністра Оборони України № 43 позивача звільнено у запас з посади міського голови Яворова Львівської області, що підтверджується Витягом із наказу заступника-Міністра оборони України (по особовому складу) від 12 жовтня 2005 року №43 та Пенсійним посвідченням серія П № 427398.

Позивачу виплачується пенсія, як військовому пенсіонеру.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №103 “Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі — Постанова КМУ№103), текст якої офіційно оприлюднений 23 лютого 2018 року на Урядовому порталі.

Пунктом 1 Постанови КМУ №103 встановлено необхідність перерахування пенсій, призначених згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі — Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до постанови Кабінету стрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі — Постанова КМУ №704).

Також, Постановою КМУ №103 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі — Постанова КМУ №45).

Вважаючи такими, що порушують права та законні інтереси, а також звужують їх зміст, спірні пункти Постанови №103 та Порядку, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Основоположними принципами діяльності Кабінету Міністрів України є дотримання верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 49 вказаного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов’язкові для виконання акти — постанови і розпорядження.

Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

Так, як вбачається зі спірної Постанови №103:

пунктом 1 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі — Закон) до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”;

пунктом 2 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Постановою №103 також внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зокрема:

у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженому Постановою КМУ №45,

пункт 5 викладено в такій редакції:

“5. Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням”.

додаток 2 до Порядку викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

При цьому, у додатку 3 Порядку (в новій редакції) «Довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції”)» такі надбавки передбачені.

Статтею 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-ХІІ від 20.12.1991, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Питання пенсійного забезпечення військових пенсіонерів регулюється Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

Частиною третьою статті 43 цього Закону № 2262-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До 1 січня 2018 року перерахунок пенсії відбувався на підставі частини третьої статті 63 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсії за цим Законом, або у зв’язку із введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Розмір грошового забезпечення визначався Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року № 1294 (далі постанова КМУ № 1294).

Згідно пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою КМУ № 45 від 13.02.2008 року, державні органи у п’ятиденний термін після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, повинен повідомити про це Пенсійний фонд України, який повідомляє у п’ятиденний термін з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в областях та м. Києві (далі — головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі — Закон № 1774) внесені зміни в статтю 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно якого частина 3 Закону стала частиною 4 і сама ця частина Закону була змінена.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою КМУ № 103, внесені зміни в пункти 1, 2 Постанови КМУ № 45, згідно яких вже не державні органи (Міноборони) повідомляють Пенсійний фонд України про підстави перерахунку пенсій військовим пенсіонерам, а Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі — Постанова КМУ № 704), яка почала діяти з 1 березня 2018 року і передбачає визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до займаних посад, з урахування коефіцієнтів, визнано такою що втратила чинність Постанова КМУ №1294.

Отже, частина третя статті 43 Закон №2262-ХІІ передбачала, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року — страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас пункти 1 та 2 спірної постанови №103, встановлюють відсоткове зменшення виплати пенсії військовослужбовцям та пункт 5 і додаток 2 Порядку, звужують складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам (зокрема позивачу), відтак звужують зміст вже існуючих прав таких осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.10.2005 №8-рп/2005 звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу права і свобод — це зменшення, зокрема, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Крім того, Конституційний Суд України, надаючи офіційне тлумачення основних визначальних норм в сфері пенсійного забезпечення військовослужбовців, та деяких інших осіб (Рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року № рп-4/2015) констатував: “Аналіз наведених положень Закону (2262-ХІІ) вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63)”.

Також в даному Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Верховний Суд України також у постанові від 10 березня 2015 року у справі № 21-70а15 вказав на те, що будь-які надбавки, підвищення, доплати, з яких сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналізуючи наведені норми пенсійного законодавства, можна зробити висновок про те, що пункти 1, 2 спірної Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку, затвердженого Постановою №45 щодо складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій, звужують зміст та обсяг існуючих прав і свобод, з огляду на те, що скасовують надбавки, доплати, підвищення і премії, які отримував військовий пенсіонер під час служби, та які враховувались при попередніх перерахунках пенсій.

Отже, відповідач, визначаючи новий порядок перерахунку раніше призначених пенсій, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, не враховував всі види грошового забезпечення військовослужбовців, вичерпний перелік яких встановлений Законом №2011-ХІІ, і які відображають умови, особливості військової служби кожної особи, яка має право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Відтак, оскаржувані пункти Постанови №103, всупереч вимогам статей 13, 43, частини четвертої статті 63 та частини третьої статті 11 Закону №2262-ХІІ, змінюють умови і норми пенсійного забезпечення військовослужбовців, зокрема позивача.

При цьому, слід враховувати, що частина третя статті 11 Закону №2262-ХІІ встановлює, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

З огляду на наведене, суд вважає, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку є протиправними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Ейрі проти Ірландії» (Airey v. Ireland, рішення від 09.10.1979), в якому Суд зазначив, що подальша реалізація соціальних та економічних прав здебільшого залежить від ситуації, особливо фінансової, яка склалася в даній державі. З іншого боку, Конвенція має тлумачитися у світлі ситуації сьогодення, і вона покликана гарантувати особі реальні права, що можуть бути практично реалізовані у сферах, які вона охоплює.

Відповідно до частини дев’ятої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та не чинним повністю або в окремій його частині.

Відповідно до частини другої статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Водночас, суд відхиляє доводи відповідача відносно того, що оскаржуваною постановою не передбачається зменшення розміру перерахунку пенсій військовослужбовцям, оскільки зворотне доведено позивачем, а відповідачем на підтвердження своєї правової позиції не надано належних та допустимих доказів.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують зменшення розміру перерахунку пенсій військовослужбовцям, зокрема і позивачу, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, саме орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» (Заява № 29979/04), в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов’язків.

Відтак, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірної Постанови №103 (пункти 1 та 2) та пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 — 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 “Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Зобов’язати Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правого акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, адреса: ОСОБА_1) сплачений ним судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Кабінету Міністрів України (код ЄДРПОУ 01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 26.12.2018.

Головуючий суддя Є.В. Аблов

Судді А.В. Літвінова

А.С. Мазур


22.01.2019 9:46 код

Кодовое слово =АБЛОВ? Но все же — С первоначальным УСПЕХО, может и обжалования не последует ?!!!


Комментировать